Під такою назвою відбулося чергове засідання літературно-мистецької вітальні "Гостини для душі", що працює в Публічній бібліотеці ім.Л.Новиченка. На творчу зустріч-діалог була запрошена Світлана Кулинич, наша землячка, людина, яку природа і батьки обдарували неоціненним багатством – дарувати людям світ поезії.
Любов до поетичного слова пані Світлана взяла від своєї матері, раніше відомої на Липоводолинщині поетеси Мотрони Іванової. Світлана Олексіївна народилася в Оренбургській області (Росія), а потім батьки переїхали в село Семенівку, де й пройшли дитячі роки поетеси. Закінчила Семенівську середню школу, за покликанням поступила в Сумський педагогічний інститут і все життя працює вчителем української мови та літератури, спочатку в Кімличанській школі , а з 2011 року в Семенівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Про таких людей, як вона, кажуть: мабуть, при народженні її поцілував Бог, бо з’явилась на світ з доброю багатою душею і надзвичайно талановита.
Писати Світлана Олексіївна почала вже в зрілому віці, з її творами ми мали змогу познайомитися в мережі Фейсбук. З соціальних мереж ми також дізналися, що наша землячка вийшла переможцем онлайн-конкурсу авторської поезії "Україна молода".
Поетичні твори нашої землячки народжуються з небайдужості й пристрасті, із ніжності до кожної билини й весняного первоцвіту, із суголосності з поетом птаха, за яким поспішає душа поета. У творах Світлани Кулинич є все, з чого складається хороша поезія – неспокійний погляд на світ, на суть речей і людських стосунків, інстинктивне, органічне розуміння природи поетичного образу. Перед нами поетеса не від письмового столу з кіпою помічників – словників, а від Семенівських полів і дібров, озвучених клекотом лелек, від стежок зі слідами босих ніг, від усього того, що ми любимо і з чим живемо.
Відрадно, що поетичні твори нашої землячки включені до літературно-художнього альманаху "Павлоградські перехрестя - 2019", що є виданням Павлоградського письменницького дому "Дивосвіт".
Публічна бібліотека ім.Л.Новиченка є місцем зустрічі для творчих цікавих людей, де вони мають можливість поділитися своїми творчими задумами, а працівникам книгозбірні хочеться, щоб такі зустрічі були постійними і приносили нашим відвідувачам радість і задоволення.
|