ЛИПОВОДОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА Неділя, 19.11.2017, 02:18
Меню сайту:
Ми на інших сайтах
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Рейтинг@Mail.ru

 

Рідного краю живильна вода

    Красива і багата природа Липоводолинщини. М’який клімат, родючий грунт і багаті природні ресурси характерні для нашого району. Місцевість знаходиться в межах території Дніпровсько-Донецької западини, Середньо-Руської височини, Псельсько-Хорольського фізико-географічного району Північної Полтавської області Лівобережно-Дніпровської провінції лісо-степової зони. Поверхня Липоводолинщини  - це хвиляста рівнина, розділена долинами річок Хоролу та Груні, ярами та балками. У краєвидах південно-західної лісо-степової смуги немає великих лісових масивів, а найбільша питома вага належить степовим просторам. Ліси в основному розташовуються по долинах річок, на схилах балок і носять мозаїчний характер. Рослини ростуть декількома ярусами. Серед найпоширеніших рослин першого ярусу – дуб, клен, липа. Чагарникову рослинність другого ярусу створюють ліщина, калина, глід, терен, бузина. Навесні милують погляд яскраві кольори пролісків, медунки, рясту – рослин першого ярусу. Степова рослинність, яка збереглася на території району, в основному знаходиться в дигресивному стані. Проте ще є в нашому краї ділянки лучного степу, які відносно непогано збереглися.

   З метою збереження природних територій, комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, рекреаційну, історично-культурну або іншу цінність, створено природно-заповідний фонд Липоводолинщини. До складу природно-заповідного фонду Липоводолинщини входить два заказники та десять пам’яток природи. Заказники займають площу  - 356,9 га. Знаходяться вони на території Колядинецької, Русанівської та Лучанської сільрад та ДП Липоводолинського агролісу. Пам’ятки природи площею 366,27 га знаходяться в Яснопільщанській, Саївській, Підставській, Колядинецькій, Синівській, Беївській, Семенівській та Русанівській сільрадах.

   На території району є лісові та степові ділянки, тому тваринний світ можна поділити на лісових і степових (польових)  представників. Лісові мешканці – зайці, лисиці, дикі свині, вовки, лосі, козулі. До типових степових звірів належать полівки, хом’яки, кроти. Степові птахи представлені куропатками, перепілками, жайворонками. Лісові птахи – дятли, шпаки, зозулі та інші. На водоймах гніздяться дикі качки, гуси, водяться земноводні: ставкова жаба, тритон гребінчастий. По берегах водойм та на узліссях лісів можна зустріти вужів. Серед риб найбільш поширені коропові: короп, карась, плітка, краснопірка.
 

   Корисні копалини не відзначаються різноманітністю і належать до групи нерудних ресурсів. Це переважно продукти відкладів стародавніх морів, континентальні утвори, які виникли в до четвертинний час історії розвитку Землі: нафта, природний газ, буре вугілля, кухонна сіль, глини, піски. Корисні копалини становлять природну базу паливної, хімічної, а також будівельної промисловості. З 1996 року почало діяти Південно-Панасівське нафтове родовище. Відкрито ще одне родовище: Південно-Липоводолинське, яке одне з найперспективніших в Україні. В 2006 році відкрито нове газокондесантне родовище- Південно-Берестівське, проектною глибиною 4480 метрів. Його проектні можливості видобутку корисних копалин склали 22-25 тис. кубометрів газу і 32 кубометри конденсату на добу. На території району знаходится 69 нафтогазових скважин.

   Основними грунтами району є чорноземи малогумусні підзолені. У їх складу є всі важливі елементи, які забезпечують живлення сільськогосподарських культур. На вододільних плато потужність родючого шару найбільша і становить 0,9-1,1 м, з вмістом гумусу 6 – 8%.
Водні ресурси нашого району – це поверхневі й підземні води та джерела. Поверхневі води представлені річками і водоймами. Загальна площа водойм у районі становить 546,71 га. По території Липоводолинщини протікають річки Хорол і Грунь.
Річка Хорол – права протока Псла, бере свій початок із ставка, який знаходиться за 3 км на південний схід від села Сакуниха Недригайлівського району. Довжина 308 км, площа басейну 3870 кв км. Тече Придніпровською низовиною. Живлення переважно дощове. Замерзає наприкінці листопада – на початку грудня, скресає в березні.
Назва Хоролу в дослідженнях учених має кілька тлумачень. В основі назви – давнє слов’янське слово, яке означає «швидкий». Точніше: спочатку слово з’явилося у мові південних слов’ян: це старосербське слово chrbl, а сучасне сербське і хорватське слово хрлити – «спішити, квапитися». Видно, і справді була колись у річки Хоролу швидка течія.
 

К.М.Тищенко, професор, завідувач кафедри сходознавства Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка вважає більш переконливою іншу гіпотезу. З огляду на топографічні особливості річки, як і досить помітну монгольську присутність у цьому районі, не можна обминути й можливість алтайської етимології: у двох десятках евенкійських діалектів horol означає «крутитися, обертатися; обійти, об’їхати навколо; перевернути». Справді, таке значення добре відповідає характеру течії річки Хорол, яка в межах Сумської області кілька разів змінює напрям. Беручи до уваги, що вказаному евенкійському слову відповідають серед монг. horиі- «крутитися, обертатися», бурятс. эрьюл «те саме» (цrцl), виходило б, що назви Хоролу і географічно близької Орелі можуть походити з одного алтайського джерела.

   Річка Грунь – права притока Псла. Довжина 85 км. Площа басейну 1090 кв км. Бере початок поблизу села Павленкове Лебединського району. Долина завширшки до 0,5 км, заплава місцями заболочена і залісена. Ширина річища від 2 до 10 м. Живлення грунтове та атмосферне (переважно снігове). Льодостав триває від грудня до березня.
Річка Сакуниха – права притока річки Хорол, бере початок на північно-східній околиці села Сакуниха Недригайлівського району, впадає біля села Кімличка. Довжина її 12 км. Постійний водотік відсутній.
Річка Рубанка – права притока Хоролу, бере початок із ставка поблизу села Тимошенкове Недригайлівського району, а впадає поблизу смт Липова Долина. Загальна довжина – 21,2 км.
 

   Поступово, в зв’язку з розорюванням силових земель у прибережних зонах замулюються джерела, і зникають (або зникли) із карти району річки Жидівка, Ольшанка, Липівка, Пробужка, Суха Долина, Лозове.

   Клімат району як і області поєднує в собі значну континентальність з відчутним впливом Атлантичного океану. Вітри бувають різноманітні як по напрямку, так і по силі. Взимку переваги мають вітри південних напрямків, навесні – південно-східні, влітку – південно-західні та західні, а восени – південно-західні. Середньорічна швидкість вітрів відносно невелика – 4,6 м\с. У нашій місцевості чітко простежуються чотири пори року: зима, весна, літо, осінь. Літо тепле, із значною кількістю вологи, а зима – не дуже холодна, з відлигами. Середня температура повітря найтеплішого місяця липня +19,0 С, а найхолоднішого січня –  -7,40С. Максимальні температури повітря спостерігаються в червні – серпні  +380C, мінімальні температури – в січні, лютому  -360С.

Продовження

Пошук
Корисні сайти
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Вхід на сайт
Copyright MyCorp © 2017
uCoz