«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так і людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться.

    Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. 99 років тому назад у бою під Крутами, що на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Однак це – символ нескореного духу нашої нації.

    З метою виховання у громадян, особливо молоді, поваги до історичного минулого українського народу, вшанування пам’яті українських юнаків, що полягли в бою під Крутами в Липоводолинській ЦРБ ім.Л.Новиченка була проведена тематична бесіда «Згадаймо юність, що горіла в Крутах» для учнів місцевої школи.

    Під час проведення заходу були використані відео-матеріали з мережі Інтернет про цю трагічну сторінку історії.

    Для широкого ознайомлення користувачів з колом питань, що стосуються історії  Крут в книгозбірні організовано книжково-ілюстративну виставку «На Аскольдовій могилі український цвіт».

    Пам’ятайте про Крути, про те, що тепер Україна вільна. Слава Україні!  Героям  слава!