МОСІЄНКО ПЕТРО АНДРІЙОВИЧ

        (31.07.1924 - 28.01.1998)

      Командир відділення 3-ї автоматної роти 140-го гвардійського стрілецького Червонопрапорного ордена Кутузова полку (47-ї гвардійської стрілецької Нижньодніпровської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії, 8-ї гвардійської армії, 1-го Білоруського фронту). Народився 31 липня 1924 року в селі Кімличка в сім'ї  селянина. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі.

В період тимчасової окупації Сумської області, його разом  з іншими односельцями, гітлерівці намагалися  вивезти в Німеччину. Але він з товаришами зумів утекти. Юнаки перейшли лінію фронту і опинилися в розташуванні радянських військ.

В Червоній Армії з серпня 1944 року. Учасник Другої світової війни - з вересня 1944 року. Воював на 1-му Білоруському фронті.

Особливо запеклі бої розгорнулися після переходу військами кордону Німеччини і вторгнення в межі Бранденбурзької провінції, в районі міста Шерін. У населеному пункті Требуше німці заздалегідь підготували позиції, встановивши ряд дзотів, , дротяних загороджень, створили потужній вузол оборони. 2 лютого 1945 року, діючи в складі штормової групи гвардії, червоноармієць Мосієнко зі своїм відділенням блокували дзот противника. Першим підповз до дзоту Мосієнко Петро Андрійович і, кинувши дві гранати, придушив вогонь двох кулеметів. У цьому бою відділенням було знищено понад 25 німецьких солдатів.

У ніч на 24 березня німці з метою прориву до угрупування, оточеного силами двох мотомехдивізій, контратакували наші підрозділи, створивши загрозу оточення. Зустрівши ворога масовим вогнем з усіх видів стрілецької зброї, гвардійці знищили 11 бронетранспортерів, 3 танки, 5 самохідних гармат, 30 німецьких солдатів взяли в полон та 250 було вбито. Стійко відбиваючи контратаку ворога, відділення Мосієнка було захоплене прикладом свого командира. Сам Мосієнко особисто фаустпатроном підпалив два бронетранспортери і самохідну гармату. У цьому бою він був важко поранений.

Указом Президії Верховної ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове виконання  бойових завдань, командування на фронті, боротьбу з фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії червоноармійцю Мосієнку Петру Андрійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№ 8585).

Після війни П.А.Мосієнко був демобілізований. У жовтні 1945 року повернувся в рідне село. Працював у колгоспі. У 1964 році закінчив Роменський сільськогосподарський інститут. Потім жив у місті Ромни. Помер 28 січня 1998 року. Похований на центральному кладовищі в м.Ромни.

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, "Знак Пошани", Слави 2-го і 3-го ступеня, медалями.