20 лютого Україна згадує тих героїв, чия смерть стала символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. За цю боротьбу, за свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні. Ті, що лише починали жити.

      Напередодні    Дня вшанування Героїв Небесної сотні, у Липодолинській ЦРБ ім.. Л.М.Новиченка для відвідувачів бібліотеки була проведена героїко-патріотична година «Україна буде вічно пам’ятати». Читачі зібралися для того, щоб пом’янути й вшанувати Небесну сотню. Тих мужніх, незламних українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі уже на небесах, які підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є ніщо в порівнянні з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок – то велика жертовна любов. Люди яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога й до своєї країни, свого народу.

    Під час заходу було переглянуто ряд відеоматеріалів про Героїв Майдану, прозвучали записи пісень та віршів про гідність, відданість та патріотизм борців.

      Під час виконання давньої лемківської пісні «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардійська терція», яка стала тугою, смутком та офіційним жалобним Гімном України, ведуча заходу Л.Лисенко запалила поминальну свічку, а присутні пом’янули Героїв Небесної сотні хвилиною мовчання.

         Ми ними пишаємося. Ми їх пам’ятаємо. І завжди будемо пам’ятати.